Naruto Trip 2009

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Naruto Trip 2009 » Ichiraku Ramen » Стихи


Стихи

Сообщений 31 страница 60 из 62

31

Серым тоном на холсте
Разлилося небо.
Солнце перьем на стекле -
И смеяться мне бы...
Легким взмахом наших дум
Свет развеет морок.
И в ушах лишь тихий шум,
А в ладонях - порох
Сыплет время на часах,
Но его так много.
Слезы строчек на листах -
И не быть иного.
Сколько кадров пролистав
Мы из жизни мира?
И крупицы не узнав,
То, что многим снилось.
Больше нету слов - прости,
Но я точно знаю,
Что ты крикнешь мне - живи!..
Я судьбу листаю
Книгой жизни на руках -
все мечты, желанья.
И ни ужас, ни тот страх
не лишат страранья
Тихим маревом весенним
Танцевать под звезды.
И, смотря в глаза вселенным,
Собирать те грозди
Винограда винных лоз,
Что не знают груза -
Той, что имя дали - Ночь...
...Я всего лишь Муза.....

32

Печально, тоскливо и как-то пусто.
Это не боль - скорей равнодушие...
Страх за себя? - Наверное грустно.
Моё равновесие - уже нарушено.

Та же аппатия - доводит до ужаса,
А воля моя велит проснуться мне.
Так что это было? - Ревность кажеться...
Но не уверена. Хочу улыбнуться я.

Энтузиазм пополам с верою.
Кажеться радостно. - спокойно раздумие.
Я давно знакома с правдою.
Моя доброта - всего лиь безумие...

33

Молодцы ребята! Мне бы так Т_Т

34

Для вас стараемся)))

35

Танец с тенью

Темной ночью, ты приснишся,
Плавно спустишся, коснувшись
В этот вечер, под луною
Мы, останемся с тобою

Словно с тенью, чуть касаясь
Закружим‘ся в плавном танце
И глазами вдруг сомкнемся
Осязая крепость пальцев

В этом миге чуть вздыхая
Ощутим того, кто рядом
Серебрится, по дорожке
Лунный шаг застывших рядом

Ты проснешся и увидишь,
Только тень, что соскользнула
Но ты знаешь, прикоснешся
Тенью, с нежными губами.

давно на самом деле не писал
Разговор у костра

Тихая ночь, лишь пламя костра
Сильная длань в ладони огня
И человек что греет себя….

…Пламя, ты ведь помнишь меня…
Помнишь то, что дарила судьба,
Как мы шли на себя уповая,
Как горела душа, у истока огня,
Отдавая, и ближних любя
И самих себя создавая
Как ставали плеч о плеч
Со мною друзья,
И мы шли за победой
Себя нещадя
Зная то что мы вместе,
А вместе – стена…

…Пламя греет, сидя у костра
человека, что делится жизнью
что разказывал ей,
что любил нелюбя,
и о том как он празновал тризну…
Миг

Нежизнь и жизнь, в одно мгновенье
Потеря чувств, и обретенье
Как свет ночи во мраке дня
И пламень льда в костре огня
Что можешь сделать в этот миг?
Ты умер? Или же ВОЗНИК!
С котомкой на плече

В этом месте, ты станешь принцем
Но закинешь, котомку, через плечо
Каблуки, по дороге стучаться,
Отбивая сердца прыжок

Все забыто, для верной дороги
Все забыто, и нет ей конца
Ты пойдешь по дороге,
Об камни - сбивая ноги
Открывая, что видеть пора

Новый город откроет ворота
Или девственной чащи покой
Где попотчуют хлебом и брагой,
Где, нагайкой, погонят с двора

В новом мире ты станешь богом,
Или демоном, отчаянно злым,
Но придет пора, позовет дорога
Туда, где ты нужен другим…
Из раннего злого филосовского
ЛИЧ

Ты готов был умереть
И снова встретить смерть
Но лишь огонь в себе зажег
Который будет греть

Ты хотел увидеть жизнь
И обрести покой
Остались искры в тебе тлеть
Но лишь за упокой

Огонь любви в тебе пылал
Его ты затушил
И убивал всех вновь и жил
Срезая мясо с жил

Хотел на небо полететь
Но все же не сумел
Тебя держала земли твердь
Все, кто убить хотел

Слезает с тела, мясо, плоть
В глазах твоих костер
Ты знаешь, что ты будешь мстить
Тем кто, уйти не смог

Лишь только ярость кости жжет
Ты будешь мстить другим
Таким, кто сможет обрести
Доступное живым
любовная лирика
Две звезды

Две звезды
Что зажглись на небе
Две звезды
Только я и ты
Без тебя
Даже мир бы не был
Этот мир подарила ты…
Лесной Хранитель

Я не темный, и не светлый
Я могу – прийти лучом рассвета
Или опуститься тучей
Громом, что гремит за кручей
В озере прикинуться луною
Или в день холодный,
Жарким зноем
Встретится с огнем заката
Увлажняя землю хладом
Утром, пробуждаюсь я росою
Ночью, заливаю воздух воем
Криками встречаю чаек
Проводя над лесом - дланью
Змеем нежусь я на горке
Взглядом, провожая солнце
Тихо ухаю совою
Тем, кто сон мой беспокоит
Я не добрый и не злой
Стон мой слышится порой
Смотришь в небо и не вспомнишь
Смотришь в сумрак и не спишь
Тени движутся порою
Ночью, потревожив мышь

на природе
Рассказ Леса

Тихий шепот ручья
Убаюкает ночью
Голос леса,
Споет тебе колыбель

Он расскажет про зайцев
Что гоняют за волком
Про любовь, медвежонка
К пчелиному меду
И про то,
Как резвиться пара косуль

Тихо ухает филин, пугая мышей
Ёж пыхтит, ища дождевых червяков
Рысь довольно мурчит, вкушая оленя
Волк, голодный, рычит за сосной

Гайа леса расскажет про боль,
И про то, как режет древо топор
Про любовь и про гнев,
И про море огней…

Наступает рассвет
И лес затихает
Сейчас придет человек,
Что его разрушает.

В воспоминании о вырубленном почти до основания лесе
Друид Мышовур (при взгляде на вырубку леса)
Геноцид

Тени предков к себе зовут
Они лишь знают твою суть
То, что болит ты позабудь
Душевный покой назад не вернуть

Звезды упали,
Вскипела вода,
Солнце взорвалось,
Сгорела земля,

Всюду скелеты
И трупы врагов
Голая твердь,
Стоит только трон

Пылает твой меч
В разноцветной крови
Друзей не осталось,
Только враги

Мертвые здесь не ведут хоровод
На троне сидит один Чернобог
Всюду лежат лишь груды костей
И нет природы, в сути своей

Мертвое тело,
Мертвая плоть,
Голая твердь земли.

Воздух спокоен,
Ну а вокруг,
Больше не видно не зги.

Разрываясь от внутренней боли, и боли памяти
Vulkan
Дыхание Смерти

Лишь вдохну я,
Мне хочется жить
Выдох с тела,
Предчувствует боль
Льется кровь,
Я любил за любовь
Но умру я за Смерть
Лишь её незабыл…
Я любил за любовь,
Как мне хочется жить
Но шагает в душе только боль
Выдох с тела
Я чувствую Смерть,
Что дарует…
Что дарует, - вечный покой.

36

Уау! С ритмом плоховато, но смысл рулит.... Оо кем являешся? игртьу нас собираешсё? О_О

Отредактировано Michira-chan (2007-12-17 00:27:35)

37

Не знаю, как назвать... наверно Memories

I still do remember my first single glance,
The look of you pierced my heart like a lance,
The one I directly have sent to your side,
It made my diffidence unreal to hide.

I still do remember your first single word,
The phrase you have sang like a violin chord,
The words you have whispered, inflicted my soul,
And each of my mental had turned into howl…

And yet I remember my first single breath,
The one recollected my birth and my death,
It made me so pathetic thinking around,
My soul really violently nailed to the ground.

And till I remember your first lovely smile,
That made all my mind look so naughty and vile,
I still understand, that I’m madly in love,
I still dream away, to return as white dove.

38

Класные стихи пишешь, Неназываемый! Молодчинка!
Иоф, а ты на русском или на украинском не пытался что то сочинять?

39

Я не достаточно хорошо знаю эти языки... А чем те не нравятся стихи на английском?

40

Нравяться, но я не достаточно понимаю английский:) (Кстате, спасибки за посвящение, мне очень приятно:))

41

Michira-chan написал(а):

Уау! С ритмом плоховато, но смысл рулит.... Оо кем являешся? игртьу нас собираешсё? О_О

Отредактировано Michira-chan (2007-12-16 23:27:35)
Подпись автора

Алкоголик, пошляк, человек с нецензурной лексикой---> Я

собираюсь и я не один нас много :)

Luna_D&Sakura написал(а):

Класные стихи пишешь, Неназываемый! Молодчинка!

Спасибо:)

Iof хороший стих просто на английском пока вникаешь в перевод тяжелее доходит

42

Просто блин... изначально складывается впечатление, что большинство люей здесь свободно владеют английским(Анимэ с англ сабами все  смотрят...) Вообщем , как я уже сказал, на русском я писать не умею, так, что если непонятны какаие-то фразы  -  пишите - переведу...

43

И время на строках дождя
Рисует нам тень позабытых
Хранителей сна бытия,
Осколком расвета разбитых.

Тот звон среди блеклых витрин
Едвали увидит прохожий.
Но музыуой теплых светил
Наполненый смысл непохожих.

А вечность всё так же стара...
Жаль новую нам не заметить
И вера легка и сильна
Но многое нам уж не светит.

Пером опускаються звезды
На спящие души слепых
И им не увидеть те грезы...
Так мы ж не похожи на них.

Нам время - всего лишь сестра
Рисуем всю ткань мирозданья
Палитрой осколков стекла
Раскинутых в мире познанья.

Розсыплется пылью душа,
Напишет судьбою стихи...
Давно я тебя уж нашла...
Ми смысл.... - Да! Ангелы Мы...


Розсыпая пылью искры
И сияя в вечной тьме -
Очищала людям мысли,
И вела их всех к мечте.

Раз за разом загоралась -
Рисковала вся сгореть...
С каждым разом лишь смеялась
Умудряясь всех согреть.

Ей не жалко было силы,
Свои песни и стихи.
Вся она - и вся для мира!
И шаги её легки...

Каждый знал её как мысли,
Что роятся в голове.
И считал её тем смыслом -
путеводною к судьбе.

Вот и снова засияла
Но спасая от тени -
Вся истлела. И сгорая...
... Ей позволили уйти...

И на небе нет её имя.
На земле - не знал никто.
Но лишь с губ сорветься тихо
Знает он - спасенный тот.

А она тихонько бродит
Небом Млечного пути.
Звездопадом души кроет -
Защищает его сны....

44

Прикольненькі віршики...

45

Здорово Ирбис! Я тут недавно накатала небольшой отчетик за 2-3-4.01.08 года, и розослала некоторым людям... если не сложно опишите ваши впечатления...

46

Ну воть, еще один мастерпис от извесного всем нашим форумчанам отморозка Иофа.





The highlights of the lonely sky,
Painting my world with silver dye.
The light fog patches on the street,
Embraces me with the rising greed.

Appear above this lonely town,
With childish glance I’m looking down,
I dream so much to be lovelorn
Ignoring senses of unborn.

The sense of shiver in the air
Endeavors snowflakes on my hair,
It bears desire for a lore,
The wish to dream forevermore.

I slightly raise my eyes above,
I will to fly throughout like dove,
And suddenly I feel the pain,
In every tendon, every vein…

I feel you though the rays of light,
I sense you through the dark of night,
The silent promise in your eyes,
Are taking me to paradise.

I feel the beating of your heart,
Which makes world squeezer all apart,
It moves me through the time and space
Unlocks the gates of mental maze.

Now only thing I feel thrill,
My mind is slightly getting ill,
I only wish you to be close,
You’re like a drug in over dose.

Oh how I wish for shooting rain,
Oh how I wish to dream again,
I want to kiss you, to embrace,
To sink inside your burning lace…

Your beauty pulls me to your sight,
Your smile will always be my light,
I feel so safe, when you are near,
Just please stay close to me my dear…

My mind is dead, my soul’s slouched,
My love is raised to be untouched…
I know, that I can be obsessive,
Sometimes I’m lovely, yet adhesive.

You are the spring of my nutation,
You are the core of gravitation,
You are the only fierce of love,
You are the angel from above.

You you give me right for each my breath
But I’ll remember till my death:
Along the deserts and the Nile
There’s nothing cuter than your smile

Народ, прокоментируйте его нормально и прокритикуйте по возможности...  ;)

Отредактировано Iof (2008-01-22 13:03:37)

47

люблю і поважаю Іофа ) він маестро... мені дуже сподобалось. молодчина =)

48

Iof, если б я не знала что это написал ты, я бы подумала, что это стих английского поэта...
И грамматически и лексически всё идеально.
Правда, неуверена насчет "It bourns desire for a lore..." слово bourn или bourne используется только как существительное...
Может я ошибаюсь?!
Хотя поэты в английском и не такое вытворяют, так что, я думаю, в стихах позволено)

Стих богат на сравнения, перносные значения - это и делает его очень красивым.
Вообще английский язык очень красивый и из одной строчки можно увидеть или почувствовать целую картину эмоций и чувств.
Молодец.
Интересно, долго ли ты писал и как часто заглядывал в словарь? ;)

49

Писал 40 минут. в словарь заглянул, чтоб проверить, как пишется глагол bourn. Из вдохновительніх прпаратов - только темпалгин.

50

И грамматически и лексически всё идеально.

Емм... ну я б не сказав, що все настільки ідеально... правда я не такий вже і знавець англійської, однак є декілька моментів, в котрих я сумніваюся...

The highlights of the lonely sky,
Painting my world with silver dye.

Не впевнений на рахунок граматики... можливо спробувати так: ...are painting world with silver dye.
Заодно позбавимося не зовсім природнього наголосу в слові "painting".

The light fog patches on the street,
Embrace me with the rising greed.

Ну, не враховуючи загадкового змісту самої строфи :), є декілька моментів... Не зовсім зрозуміло, яке значення має в даному випадку слово patches... Lingvo дає такі результати: а) ставить заплаты б) служить заплатой, закрывать что-л. в) чинить г) носить вуаль д) носить нашивки какого-л. рода. Якщо це перші два значення, то потрібен об'єкт над котрим виконується дія. Якщо це вулиця, то on треба прибрати - це має бути fog patches street, або минула форма, якщо це дієприкметник: street (is) patched with fog. Інші значення не дуже підходять в цьому випадку...
Також є підозра, що embrace відноситься до туману, тоді воно має бути з -s в кінці, а це призводить до утворення нового складу і поломки ритміки...
Щоб усе це полагодити можна трохи змінити строфу на зразок:
The light fog-patched empty streets
embrace me with the rising greed.

Appear above this lonely town,
With childish glance I’m looking down,

Не зовсім природньо виглядає інфінітив appear... враховуючи те, що ліричний герой уже дивиться вниз, логічно припустити, що він з'явився у небі трохи раніше, тому час, по ідеї, має бути минулий.

The sense of shiver in the air
Endeavors snowflakes on my hair

Знову ж таки, Lingvo: endeavor1. попытка, старание; стремление 2. пытаться, прилагать усилия, стараться. Тобто до цього дієслова необхідне ще одне - що саме намагається зробити з сніжинками "відчуття тремтіння в повітрі". Самі сніжинки воно "намагатися" не може. :)

It bourns desire for a lore,
The wish to dream forevermore.

Так, я люблю Lingvo: bourne\bourn 1) граница, предел, рубеж 2) цель; место назначения 3) ручей, поток. Я думаю, що наврядчи тут малося на увазі щось подібне. Скорше всього, там мало стояти дієслово "народжує", очевидно, по аналогії з born - "народжений". Однак, насправді, "народжувати" буде to give birth,тому даний рядок варто було б також змінити...
Наприклад: It brings desire for a lore...

I slightly raise my eyes above,
I will to fly throughout like dove,

Ну по-перше, тоді вже або I will fly, або I want to fly. По-друге, перед dove, мабуть, треба поставити артикль. По-третє, не зовсім впевнений чи вірно тут використовується throughout, так як немає об'єкта цієї дії. Above означає напрямок, тому не впевнений, що він тут підійде...

Ну і далі там вистачає схожих речей у кожній строфі, фактично - на жаль, зараз не маю часу прорецензити все. Звісно, десь я можу помилятися, тому що я не такий уже і знавець англійської, з іншого боку, людина котрій ця мова рідна, знайде багато такого, що я можу і не помітити...

Це не до того, що мені хочеться покритикувати чи ще щось, просто хочеться наголосити, що все-таки писати вірші не рідною мовою набагато складніше, ніж рідною і перевіряти їх треба разів у п'ять ретельніше, зі словником та людиною, що добре знається на граматиці, тому що те, що для нашого вуха звучить пристойно, для носія мови може бути повною нісенітницею. Я вже не кажу про більш тонкі моменти типу відтінків змісту окремих епітетів, доречності використання окремих слів та усталених виразів, тонких граматичних конструкцій і т.п. Я, наприклад, цього часто просто не відчуваю у віршах, написаних англійською...

А так вірш непоганий...  :)

PS Як ти тільки умудряєшся писати такого розміру вірші за 40 хв? У мене невеликий вірш українською займає години три... Правда, в основному я борюся з одним-двома рядками, котрі ніяк не хочуть влазити в ритм або для котрих не можу знайти красивих і не занадто банальних епітетів....

51

Sirumaru написал(а):

Не впевнений на рахунок граматики... можливо спробувати так: ...are painting world with silver dye.
Заодно позбавимося не зовсім природнього наголосу в слові "painting".

Тут йде страндартна комбінація participle2 тобто на нашый мові дшєприкметниковій зворот  (Розмальовуючи небо сріблястими фарбами)

Sirumaru написал(а):

Ну, не враховуючи загадкового змісту самої строфи , є декілька моментів...

Patches of fog - клуби туману.
Embrace  - Це дійсно помилка під час набору (спочатку текст писався на папері)

Sirumaru написал(а):

Так, я люблю Lingvo: bourne\bourn 1) граница, предел, рубеж 2) цель; место назначения 3) ручей, поток. Я думаю, що наврядчи тут малося на увазі щось подібне.

Тут ти правий...Я мав використат to bear.

Sirumaru написал(а):

Ну по-перше, тоді вже або I will fly, або I want to fly. По-друге, перед dove, мабуть, треба поставити артикль. По-третє, не зовсім впевнений чи вірно тут використовується throughout, так як немає об'єкта цієї дії. Above означає напрямок, тому не впевнений, що він тут підійде...

щодо Will to fly -почитай оригінал 9-го сонет В. Шекспіра. Щодо througout і above - твої претензії не мають граматичної основи.

Sirumaru написал(а):

Ну і далі там вистачає схожих речей у кожній строфі, фактично - на жаль, зараз не маю часу прорецензити все. Звісно, десь я можу помилятися, тому що я не такий уже і знавець англійської, з іншого боку, людина котрій ця мова рідна, знайде багато такого, що я можу і не помітити...

Якщо не важко - наголоси. (Доречі носый мові оцінив цей вірш на дуже високому рівні )

Sirumaru написал(а):

PS Як ти тільки умудряєшся писати такого розміру вірші за 40 хв? У мене невеликий вірш українською займає години три... Правда, в основному я борюся з одним-двома рядками, котрі ніяк не хочуть влазити в ритм або для котрих не можу знайти красивих і не занадто банальних епітетів....

Не знаю. я пишу вірші не часто, проте якщо я починаю писати, то римовані рядки народжуються доволі швидко (Натхнення тіпо...). А щодо твоєї проблеми з двомя-трьома рядками, то це якраз і є причина, через яяку я не люблю писати російською, чи українською. В англійській мові це  вирішується за допомогою маніпуляцій грамматичними конструкціями. (Ти це вже помітимв  ;)   )

А в цілому:

Дякую всім за розумну і цікаву критику. Бачу сенс писати ще...

52

Я англ не знаю!!! г г г г  не коментирую =) я лузер =)

53

Респект Иоф. Как всегда, твои стихи можно не просто прочитать, но и перечитывать.

54

Ну ок, не буду влазити в філологічні дебати - я не настільки впевнений в своїй правоті... :) я можу орієнтуватися тільки на словники, якісь елементарні граматичні правила, що ще залишилися в моїй голові, і "відчуття" мови, сформоване в основному технічною літературою і англомовними сабами до аніме :D Ясно, щ я можу помилятися. З іншого боку, по цій же причині, я не можу повноцінно зацінити твою творчість. :) Можливо щось із того, що мені видається неправильно вжитою граматичною формою - це красивий поетичний зворот, або навпаки... :\ Але в цілому враження позитивні - пиши ще :)

PS А от у мене щось останнім часом бажання писати не з'являється - сесія відбила усе натхнення :)

Отредактировано Sirumaru (2008-01-25 04:19:41)

55

Як це? Ти-ж клявся і божився, що після нового року напишеш шедевра... А тут... Не по одморозківськи це)))

56

На крыше стая серых птиц
Пустует тихо карусель
Не видит город больше лиц
Их унесла судьбы метель

На стенах желтые обои
Сервиз с рисунком на столе
Как много нас здалось без боя
В нелепой жизненной игре

Теперь лишь снег на батареях
И мир  летит на небеса
Оставив тело в тех траншеях
Что вдруг открыла всем весна

Она нечаянно настала
Надеясь встретить детский смех
И, осознав,тихонько встала
Чтоб к лету свой ускорить бег

Зима укутала, что было..
Не устоял пытливый ум
И человечество открыло
Всю ту жестокость своих дум…..

57

The flower burial... - Исчо одно творение меня... Правда уже морально устарело... но... может вы оцените...

In land of fires and blowing sands
The tree of roses grew in silence,
Untouched by time, and human hands,
Been not abused by any violence…

And all its petals every day,
Blew up the sunshine and the rain,
As caravans on their way,
Begged on its beauty to remain…

Each of its flowers had a grace,
That can’t be told in any tale,
It brought the feelings of embrace,
And in the soul it blew a gale…

I used to watch it for long time,
I learned the view of every petal,
I have created single rhyme,
As I've cut it with piece of metal.

I knew, that I have been too cruel,
To kill this lonely piece of beauty,
I didn’t care, I had broke the rule,
Protecting it was not my duty…

The flower, I have cut was the lust,
The last motive, that I can’t understand,
How can pure love turn beauty into dust?
I’ve murdered it for you could hold it in your hand.

Yes, I’m a sinner, and my place is hell,
But I have found really precious lore,
I realize it now magnificently well:
I am in love with you since than, forevermore…

Отредактировано Iof (2008-03-03 23:13:39)

58

Ты уйдешь тихо, бесшумно,
Я же - резко захлопнув дверь.
Может всё слишком уж глупо...
Хочешь - верь, а хочешь – не верь.

Черный ворон не будет помехой
На пути к реалям судьи.
Время мысли наполнит нам смехом.
А у нас – другие пути.

И химеры на сводах под крышей
Всё смеются под шумы разлук.
Я одна – разве не слышишь?
Я лишь эхо – от молнии звук.

Уходи – тихо, бесшумно.
И пусть воет внутри тебя зверь.
Может, я поступила разумно...
Хочешь - верь, а хочешь – не верь...

59

маленький мальчик на дерево влез,
уборщик борис достаёт свой обрез,
услышился вскрик,
46-ой усмехнулся старик.

60

маленький мальчик грушу срывал,
уборщик максим достаёт самосвал,
на уборщика свалился обвал,
сзади мальчишку отец прикрывал.  :D


Вы здесь » Naruto Trip 2009 » Ichiraku Ramen » Стихи